Перший в історії дводенний драфт Національної баскетбольної асоціації завершено – його головною подією, як і очікувалося, став вибір «Лос-Анджелес Лейкерс» сина Леброна Джеймса Бронні під загальним 55-м піком.
👉 «Атланта» обрала 19-річного француза Рісаше під першим піком на драфті-2024
👉 «Лейкерс» обрали сина Леброна Джеймса Бронні у другому раунді драфту НБА
Якщо каліфорнійці укладуть із 19-річним захисником професійну угоду (найбільш імовірно, що це буде двосторонній контракт – який дозволить Бронні і з батьком трохи зіграти, і отримати вдосталь ігрового часу у Лізі розвитку), Джеймси стануть першими в історії НБА батьком та сином, що гратимуть у лізі одночасно. Північноамериканський баскетбол йшов до цього сюжету дуже довго – легендарний Горді Хоу, наприклад, провів сезон разом з двома своїми синами в НХЛ ще на стику 1970-х та 1980-х, – і нарешті дійшов.
Загалом же попри те, що драфт-2024 не вважається не те, що «драфтом покоління», а й навіть просто сильним, якісним та глибоким, цікавих піків на ньому вистачало. Виділяємо ті, на які потрібно звернути увагу вже зараз.
Быстрые ссылки
Бронні Джеймс у «Лейкерс» під 55-м піком
Напевно, найкраща з інвестицій у майбутнє, зроблена будь-якою командою НБА за останні дві доби. Так, у сина Леброна – сумнівний баскетбольний профайл (один з найменш габаритних гравців у всьому драфт-класі, слабенька робота у позиційному нападі, проблеми із серцем – червоних прапорців навпроти його прізвища вистачає), але вибір Бронні – це зовсім не про нього самого та його спортивні чесноти.
Коли наступного разу «Лейкерс» заберуть з відкритого ринку найбільшу доступну суперзірку, вигравши конкуренцію за неї в інших 29 команд НБА (як це раніше траплялося із Шакілом О’Нілом чи самим Леброном), просто згадайте цей момент. Каліфорнійці як організація роблять все, щоб задовольнити его дійсно великих гравців: на початку 2010-х вони винагородили вже безнадійно переламаного і просто вікового Кобі Браянта божевільним за стандартами тих часів контрактом, а зараз реалізували (ну, майже) мрію Леброна про те, щоб вийти на майданчик разом з Бронні у найсильнішій лізі світу.
Вся НБА бачить це, розуміє, що це означає та робить відповідні висновки. І, відверто кажучи, 55-й пік на слабенькому драфті (за останні років 15 лише один гравець, обраний під цим номером, закріпився у лізі – це Аарон Віггінс з «Оклахома-Сіті») – майже ніщо як ціна, яку потрібно заплатити за публічну демонстрацію лояльності до людини, що символізує покоління у баскетболі.
Рід Шеппард у «Х’юстон» під третім піком
Два перших вибори клуби НБА витратили на європейських проспектів – форвард Заккарі Рісаше дістався «Атланті», а центровий Алекс Сарр – «Вашингтону». Тіджан Салон пішов у «Шарлотт» шостим піком, Пакома Дадьє «Нью-Йорк» дещо несподівано задрафтував 25-м (18-річного вінга німецького «Ульма» впродовж усього сезону котували десь у середині другого раунду), і це тріумф французької баскетбольної програми як такої – потенціал її вихованців зараз дуже високо оцінюється скаутами та генеральними менеджерами.
Однак обидва топпіки потрапили у складну ситуацію. В «Атланті» абсолютно хаотична ситуація зі складом (Трей Янг, Деджонте Мюррей, Клінт Капела – ледь не головні кандидати на обмін тут і зараз, як виглядатиме склад «Хоукс» на старті сезону, вам не скаже ніхто, і де у ньому буде місце Рісаше та чи буде взагалі, незрозуміло від слова взагалі), а «Вашингтон» знаходиться на дуже ранній стадії перебудови, щоб внесок Сарра – напевно, найперспективнішого баскетболіста з усього драфту в цілому, – був помітний (або взагалі був) у найближчі два-три роки.
Зовсім інша історія – з Шеппардом, топовим снайпером (понад 50% реалізації триочкових у коледжі) і неймовірним для своїх 190 сантиметрів зросту захисним спеціалістом (понад три стілоблоки в середньому за матч в університеті Кентуккі), який потрапляє у команду, що готова зробити стрибок нагору вже у наступному сезоні. «Рокетс» в особі Ріда, батько якого свого часу теж трохи пограв в НБА за «Атланту», отримують людину, що вже зараз готова допомагати із лави для запасних, а згодом – щонайменше замінити Фреда Ванвліта, якщо взагалі не стати однією з зірок в обоймі Іме Удоки.
Донован Клінган у «Портленд» під сьомим піком
Ну дуже вже цікава ситуація. З одного боку, Клінган – топовий захисний проспект і переможний гравець (виграв два поспіль чемпіонських титули в NCAA з Коннектикутом – у 2023-му бекапом Адами Саного, а у 2024-му – вже стартовим центром і головним елементом системи Дена Гьорлі), у якого точно є хороше майбутнє у найсильнішій лізі світу. З іншого, окрім Донована, у «Портленда» на контрактах є Деандре Ейтон та Роберт Вільямс, а Дуоп Ріт став однією з найкращих знахідок попереднього сезону (приїхав в НБА у 27 на двосторонній контракт і завершив регулярний чемпіонат гравцем першої п’ятірки) – буде виглядати достатньо дивно, якщо «Трейл Блейзерс» витратили рік на розвиток та адаптацію не дуже вже молодого австралійця, щоб просто відпустити його в іншу організацію за якийсь там пік другого раунду з майбутніх драфтів.
Тож в контексті «Портленда» стежити варто не лише за самим Клінганом (хоча сама ідея поєднати його зі Скутом Гендерсоном на папері виглядає доволі перспективною), а й за мувами, які клуб точно має робити, щоб звільнити йому хвилини на п’ятій позиції. І Ейтон, і тим більше Таймлорд – відтепер очевидні претенденти на обмін, хоча у випадку з колишнім гравцем «Бостона» та обсягом його медичної карти знайти бодай трохи вигідний для клубу варіант трейду буде відверто нелегко.
Роб Діллінгем у «Міннесоту» під восьмим піком (через трейд із «Сан-Антоніо»)
Відзначаємо менеджмент «Тімбервулвз» – за чітке розуміння, чого саме команді не вистачило у попередньому розіграші плей-оф НБА, та оперативну реакцію на фіаско у фіналі конференції з «Далласом». «Сперс» обрали іншого захисника, Стефона Касла з Юконна, під загальним четвертим піком, а свій восьмий вибір вирішили міняти – на перший раунд із відносно далекого майбутнього (2030 рік). «Міннесота» вхопилася за своє щастя і виторгувала Діллінгема – захисника, який з першого дня в НБА зможе виконувати функції динамічного скорера з лави для запасних (Роба проектують гравцем профайла Лу Вільямса), а з часом замінити вікового Майка Конлі у стартовій п’ятірці, якщо не знайдеться більш цікавих варіантів.
У Діллінгема є певні захисні обмеження, пов’язані зі скромною антропометрією – але не забуваємо, що «Тімбервулвз» були однією з найкращих команд по грі в обороні у попередньому сезоні, мають у своєму складі божевільних атлетів штибу Руді Гобера та Ентоні Едвардса, і точно зможуть цей недолік новачка компенсувати. У тому ж, що стосується набору очок, Роб вже навіть на вході у лігу точно кращий за Нікіла Александера-Уокера (та й Конлі актуального зразка, мабуть, також), тож плюси тут очевидні.
Зак Іді у «Мемфіс» під дев’ятим піком
Один з найбільш домінуючих гравців в історії студентського баскетболу, 224-сантиметровий канадець з китайським корінням потрапив у дуже непередбачуване середовище. «Гріззліз» дійсно потребували класичного центрового, який трохи розвантажив би Джарена Джексона (за усіма інсайдами, вибір Іді – компромісний варіант після того, як на два піки раніше «Портленд» забрав з драфтової дошки Клінгана), але у той самий час Зак – завеликий та заповільний гравець для того, щоб тут і зараз увірватись у лігу в складі команди, гру якої має вести супердинамічний Джа Морент.
Прогрес Іді за два заключних сезони в університеті Пердью неможливо не відзначати у позитивному ключі – він став значно краще використовувати свої унікальні габарити, істотно менше фолити (ловити його на розмінах на маленьких у полі і змушувати порушувати правила після програшу у швидкості – улюблена тактика усіх команд, що грали проти Бойлермейкерс) і загалом глибше розуміти баскетбол. Але кар’єра Зака в НБА може звернути абсолютно куди завгодно – від виклику на Матч зірок за кілька років до вильоту з ліги ще до завершення стандартного контракту новачка. Золотої середини тут не буде: це або стіл, або баст – і саме тому це дуже цікаво.
Далтон Кнехт у «Лейкерс» під 17-м піком
Так, головний успіх драфту для каліфорнійців – це задоволений Леброн, який вже восени встановить нове непересічне досягнення, зігравши у матчі НБА разом із сином. Але й класного гравця новий головний тренер «Лейкерс» Джей Джей Редік у власне розпорядження отримав. Кнехт провів просто-таки шалений сезон-2023/24 у коледжі (22 очка в середньому за матч із майже 40 відсотками реалізації триочкових), потрапив у першу символічну збірну року в NCAA і суто з баскетбольної точки зору взагалі не мав би випадати з лотереї драфту.
Але інші клуби НБА налякав вік Далтона – він переходить в профі у повні 23 і рівно на чотири роки старший за Рісаше з Сарром. Чому так сталося? Все дуже просто: на момент випуску зі школи Кнехт ледь мав 180 сантиметрів зросту, не отримав жодної пропозиції спортивної стипендії від коледжів першого дивізіону і був змушений пробиватися з самого низу – зі звичайного джуніор-коледжу у штаті Колорадо. І вже згодом виріс: і суто фізично (цілком адекватні для позиції атакувального захисника, яку він, скоріш за все, закриватиме на початку кар’єри, 198 см), і як гравець, перетворившись на одного з найкращих скорерів студентського баскетболу.
Стеля розвитку у Кнехта, можливо, й не дуже висока, але гратиме у «Лейкерс» він тут і зараз – це готовий шутер щонайменше на роль шостого баскетболіста. Кілька років тому каліфорнійці схожим чином влучили в десятку, відшукавши у пулі незадрафтованих баскетболістів Остіна Рівза. Далтону, за усіма індикаціями, по силах пройти аналогічний шлях.
Трістан да Сілва в «Орландо» під 18-м піком
Якщо вам здавалось, що в «Меджик» і так достатньо німецьких баскетболістів, ось вам ще один – у Флориду їде молодший брат бігмена «Барселони» Оскара да Сілви Трістан. Теж, як і Кнехт, 23-річний форвард, але з зовсім іншим профайлом: це надзвичайно універсальний четвертий номер, який вже вміє на майданчику абсолютно все на хорошому рівні.
Як і брати Вагнери, Трістан да Сілва починав у Німеччині, але пройшов школу NCAA – відіграв чотири повних сезони за університет Колорадо, до якого після прориву Дерріка Вайта у чемпіонському «Бостоні» на цьогорічному драфті було прикуто чимало уваги (два піки у першому раунді і три загалом – плюс молодший брат Джейлена Вільямса з «Тандер» Коді, який пішов десятим у «Юту», та захисник Кей Джей Сімпсон, візуально дуже схожий на Ламело Болла, якого у другому раунді логічно взяв «Шарлотт»). І може бути дуже цікавим варіантом для «Орландо» з дебютного ж сезону: так, да Сілва і близько не має захисного потенціалу Джонатана Айзека, але набагато краще відкриватиме майданчик з його позиції своїми снайперськими навичками (39,4% та 39,5% реалізації триочкових у двох останніх коледж-сезонах), що критично важливо для Паоло Банкеро.
Дарон Холмс у «Денвер» під 22-м піком (через трейд із «Фініксом»)
«Наггетс» піднялися за випускником університету Дейтона на шість позицій (мали б обирати 28-ми, але на колінці сконструювали трейд із «Фініксом»), і в цьому немає нічого дивного – Холмс дійсно дуже крутий баскетболіст. 21-річний номінально важкий форвард може грати як разом з Ніколою Йокичем, підміняючи Аарона Гордона (в NCAA Дарон фактично ініціював напад своєї команди – як для бігмена, у нього дуже пристойні кидкові і пасові навички), так і бекапити самого зіркового серба. Що вирішує головну проблему ексчемпіонів – в плей-оф, що завершився, в розпорядженні Майкла Мелоуна взагалі не було жодного представника передньої лінії, якого можна було б випустити на майданчик на хвилини, що мають значення. Тепер такий є.
З урахуванням «зливу» контракту Реджі Джексона у ніч другого раунду драфту з фінансових мотивів, чемпіонський потенціал «Денвера» відтепер ще більше залежатиме від розвитку молоді – Крістіана Брауна, Джуліана Стротера і Холмса. Як для команди з маленького ринку, ситуація у платіжці «Наггетс» доволі проблематична: під 150 мільйонів за наступний сезон доведеться заплатити чотирьом гравцям стартової п’ятірки, п’ятий, Кентавіус Колдвелл-Поуп, стає вільним агентом, а із супермаксимальним продовженням Джамала Мюррея (209 мільйонів на чотири роки, починаючи з 2025-го) легше воно точно не стане. Тому очікуємо Дарона у грі майже одразу – вийти щонайменше на роль і статус, які має Наз Рід у «Міннесоті», йому цілком до снаги.
Фото: Ariana Ruiz/Keystone Press Agency/Globallookpress.com
