Христина Дмитренко сьогодні єдина з українок, які вийшли на старт спринту, що пробилася до гонки переслідування. Після виступу спортсменка поспілкувалась із кореспондентом нашого сайту:
— Як вважаєте, за власними відчуттями, все вдалося у сьогоднішній гонці?
— Якщо орієнтуватись на самопочуття, то важко, звичайно. Але всім дівчатам важко. Наразі якось психологічно легше, але останнє коло, я забігла на верхівку підйому, і мене як виключило зі спуску… їду і ледь в кювет не пішла. Потім відновилася і змогла допрацювати. Але такі ці гори підступні, і одразу видно, хто біжить перше коло, хто вже друге, бо вже з другого кола починає самопочуття підводити. Але у всіх так.
— Хлопці сьогодні казали, що траса дуже складна, рихла…
— Так, траса розбита. Вона дуже розбита зі спуску. Тут є два дуже небезпечні спуски, особливо по такій трасі. Під низом лід і великі кучугури з боку. Я дрифтувати не вмію, мене вчили, що коли ти дрифтуєш, то гасиш швидкість, тому краще в повороти входити. Один раз ледь не вилетіла, вже так, біля краєчку проїжджала, пригасила швидкість. Через це заїхала в кучугур, це якраз було перед стійкою. Але дуже рада, що змогла встояти на ногах.
— Щодо лиж, як працювали сьогодні?
— Лижі працювали добре. Поки немає ніяких нарікань. Ну, з ким не їхала, чи сиділа в спині, то не відпускала. І мене дівчата не об’їжджали. Звичайно, траса важка, так. Але, не дивлячись, що тут важкий сніг, було ковзання на лижні. Не таке, звісно, гарне, як ми звикли, але все ж таки воно було. Лижа не врізалася у сніг.
— Ми вже говорили про хвороби і не тільки в нашій збірній. Якісь профілактичні заходи ви робили для того, щоб не захворіти?
— Так, перед зимою, влітку, восени, ми робили багато профілактичних заходів. Наприклад, приймали пігулки для укріплення імунітету, інші методики використовували. Зараз олімпійський сезон, всі дуже такі напружені. І ці хвороби дуже легко підхопити. Сподіваюся, що ті, хто захворів, швидко одужають і будуть готові до змагань.
— Як себе почуваєте в Хохфільцені?
— Та важко, чесно. Я все ж таки сподівалася, що цей сезон буде класний. І поки, ну, важко щось реалізувати, бо перший етап був невдалий. Другий тільки почався… Але все ж таки, я дуже велику підготовку зробила, багато працювала і вкладала в себе. Хотілося б, звичайно, результату. Я йшла у цей сезон із натхненням, а зараз настрій не той через те, що не все виходить. Але все ж таки кожна гонка — це новий виклик, нові можливості. І я стараюсь забути все, що було, і починати знову.
— Дякую.
Ганна Осолодкіна з Хохфільцену
