Однак про них дізнавались тоді, коли гравці вже ставали професіоналами. Інша справа США, де баскетбольні зірки з’являються ще в школі, за їхнім зростанням і виходом на професійний рівень слідкує як медіа, так і громадськість. Однак, і у вітчизняній практиці існують приклади, коли талановиті школярі стають зірками ще у школі. Наприклад, Дмитро Марченко, В’ячеслав Бобров та Андрій Киричок. З останнім ми сьогодні й поспілкувались.
Оксана Шевченко: Андрію, привіт! Від нашої останньої зустрічі минуло майже 3 роки, схоже, протягом цього часу твоя кар’єра невпинно і швидко набирала обертів, ти це якось відчуваєш на собі?
Андрій Киричок: Не сказав би що дуже відчуваю, але трохи є – стало набагато більше знайомих, більше уваги, але це на рівні школи, глобально все та сама школа, після школи – тренування, потім додому і так щодня.
Оксана Шевченко: Поговорімо про твої рекорди. Ти в курсі, що ти встановив три рекорди шкільної баскетбольної ліги по очках, по підбираннях та по блокшотах?
Андрій Киричок: На мою думку це не має ніякого значення, це – шкільний баскетбол. Гравці деяких команд взагалі ніколи не тримали м’яча. Звичайно, на їхньому тлі легко здаватись суперзіркою. Інша справа – виглядати впевнено проти підготовлених спортсменів. Саме це, на мою думку, заслуговує на повагу.
Оксана Шевченко: Давай тепер поговоримо про збірну. Я знаю, що тебе двічі викликали до юнацької збірної Ю-16, але ти жодного разу не брав участі ані в зборах, ані в іграх, ані в товариських матчах. Чому так?
Андрій Киричок: Чесно кажучи, я сам жалкую, що так трапилось. Першого разу, як мене викликали на збір, то за декілька днів до цього я захворів і не поїхав, а другого разу за два дні до початку збору я отримав травму коліна. Для мене виступ за збірну – велика честь, тому з власної ініціативи я ніколи не відмовлюсь від можливості захищати честь своєї держави.
Оксана Шевченко: Я знаю, що зараз ти тренуєшся в БК «Київ-2». Розкажи, як ти туди потрапив?
Андрій Киричок: На одну з ігор прийшов Валентин Федорович Мельничук, йому сподобалась моя гра, після гри він до мене підійшов, дав свій номер і сказав зателефонувати через декілька днів. Я так і зробив, він тоді дав номер телефону Віталія Михайловича Чернія, я зателефонував вже йому, і він сказав, на котру годину прийти на тренування. Зараз я тренуюсь у БК «Київ-2», взяв участь в декількох товариських іграх.
Підпис під фото: Андрій Киричок ефектно кладе мяч у кошик під час гри
Оксана Шевченко: Порівняно зі шкільним баскетболом, які відмінності?
Андрій Киричок: Це просто дві різні планети (сміється). В школі ти просто ходиш у гурток, а у професійному спорті ти працюєш на роботі. Відрізняється все, від комунікації всередині команди до присутності асистентів, лікарів та можливостей на тренуванні.
Оксана Шевченко: Ти закінчив грати за школу, йдеш у професіонали. Твій перший тренер Борис Миколайович Рєзцов дає тобі поради ?
Андрій Киричок: Звичайно. Я з ним постійно на зв’язку, і коли маю вільний час, то приходжу до нього на тренування. А взагалі ми можемо з ним просто зустрітись і обговорити певні ігрові моменти. У нас гарні відносини.
Оксана Шевченко: Зараз ти тренуєшся в БК «Київ-2», закінчуєш школу які твої плани на найближче майбутнє, чи побачимо ми тебе в професійному баскетболі ?
Андрій Киричок: Зараз все ще триває сезон в українській Суперлізі, як і у складах дубля. Я тренуюсь разом з дублем, потім наступить період відпусток, а за ним – збір команди. Багато буде залежати від того, чи запросять на збір. Після збору буде зрозуміло моє баскетбольне майбутнє. Окрім того, потрібно подавати документи в університет. Загалом літо має бути насиченим.
Підпис під фото: Андрій Киричок забиває ефектний слем данк у грі за збірну ліцею
Оксана Шевченко: Який інститут вирішив для себе обрати ?
Андрій Киричок: Київський політех (НТУУ «КПІ») вважаю, що там найкраща освіта, до того ж є потужна баскетбольна збірна, тому хочу туди.
Оксана Шевченко: Що ж, ми бажаємо тобі успіху і будемо й надалі слідкувати за твоєю баскетбольною кар’єрою.
Автор: Оксана Шевченко 05.20.2009
Андрій Киричок, БК «Київ», Ліцей №171 «Лідер», Ліцей «Лідер».
