Вже у суботу, 20 квітня, стартує фінальна серія першого за три роки плей-оф української баскетбольної Суперліги. Вона у будь-якому випадку стане історичною: «Дніпро» ніколи раніше не здобував титул у поєдинках на виліт (має лише ковідне чемпіонство-2020 у зупиненому чемпіонаті), а «Рівне» взагалі проводить свій дебютний сезон у топдивізіоні – і вже гарантувало собі комплект принаймні срібних нагород за підсумками проривного чемпіонату.
Tribuna.com разом із титульним спонсором чемпіонату компанією FAVBET розбирає головні інтриги золотої серії до двох перемог однієї з команд, яка визначить нового українського чемпіона.
Быстрые ссылки
«Дніпро» не мав проблем із «Рівним» у регулярному чемпіонаті. Чи зміниться ця тенденція у фіналі?
Команда Володимира Коваля впевнено забрала сезонну серію з рівнянами з рахунком 3:0, вигравши усі попередні зустрічі із двозначною різницею у рахунку. Найбільш конкурентним був перший матч, що відбувся ще у листопаді 2023-го (але, що цікаво, на майданчику «Дніпра») – перед початком заключної чверті суперників розділяли два володіння, але господарі втримали цю перевагу і виграли з рахунком 83:73. Далі були два розгроми – «+29» для «Дніпра» в Івано-Франківську наприкінці грудня і «+18» на початку лютого у Рівному.
І це дійсно одне з найбільших побоювань усіх тих, хто хоче бачити інтригу у фіналі – на відміну від «Черкаських Мавп», які мали досвід перемоги над «Дніпром» у регулярному сезоні і влаштували справжню драму в плей-оф, «Рівне» раніше не демонструвало, що готове долати головного фаворита чемпіонату. «Київ-Баскет», якого хлопці Михайла Переверзія здолали в півфіналі, був для них зручним і зрозумілим суперником – 3:0 у сезонній серії проти двох різних головних тренерів у «бджіл» давали їм набагато більше впевненості у власних силах.
Тому ключовим у фінальному протистоянні цілком може стати фактор Артема Сліпенчука – тренера «Черкаських Мавп», який у золотій серії участі не братиме. Він не зміг перемогти «Дніпро», проте був достатньо близький до цього – і показав, як переможцям регулярного сезону можна створювати серйозні проблеми та змушувати їх здобувати результат під шаленим тиском. Так, у «Рівному» немає настільки досвідчених та якісних виконавців, як Андрій Агафонов, але ротація в Переверзія значно глибша – у близькому другому матчі півфіналу з «Київ-Баскетом» дев’ятеро гравців команди провели на паркеті принаймні 10 хвилин, тоді як «Мавпи» закривали свою серію з «Дніпром» всімох.
Одна з причин проблем «Дніпра» у півфіналі – провал Михайла Горобченка. Чи зможе «Рівне» виключити його з гри так само, як і «Мавпи»?
По сезону все виглядало так, що літнє підписання колишнього плеймейкера львівської «Політехніки-Галичини» зробить різницю для «Дніпра»: старший з братів Горобченків тривалий час претендував на звання найкращого асистента чемпіонату Суперліги, мав сім матчів із 10+ результативними передачами та встановив асистентський рекорд поточної першості в окремій зустрічі. Однак у всіх дійсно важливих для підопічних Коваля поєдинках Михайло не став великим фактором – зіпсував собі фінал Кубка проти молодіжки «Прометея» перебором персональних зауважень, а у двох заключних матчах півфінальної серії проти «Мавп» не набрав жодного очка з гри і сумарно лише тричі асистував партнерам по команді.
Так, «Дніпро» переміг і без топових статистичних ліній від свого основного плеймейкера, однак це було значно складніше, аніж могло б бути – не кажучи вже про те, що фактично саме втрата Горобченка призвела до гейм-віннера Олександра Тіщенка у першому поєдинку. Тому відшукати спосіб, за якого Михайло буде ефективним у фіналі – ключове домашнє завдання перед вирішальною серією сезону для штабу Коваля, щоб усе знову не зводилось до гри Володимира Конєва один в один та шалених триочкових кидків Максима Закурдаєва, які втретє поспіль можуть і не прилетіти.
Сезонна статистика Горобченка проти «Рівного» не натякає на можливі проблеми – дві з трьох своїх найбільш результативних зустрічей по сезону він провів якраз проти майбутнього опонента по фіналу Суперліги. Однак свої аргументи команда Переверзія шукатиме: десь за рахунок вдалої гри проти м’яча від Дмитра Тимощука, який має бути у шортлисті на нагороду найкращому баскетболісту захисного плану у поточному сезоні, а десь завдяки звичній для «Рівного» формі командного захисту – друга команда регулярного чемпіонату майже завжди міняє всіх на всіх, використовуючи глибину і габарити на позиціях форвардів та мобільність власних бігменів (перш за все, американця Ромео Сміта), і у певні моменти це працює достатньо якісно.
Головна дуель фіналу – протистояння Джойнера і Бондарчука. Чи зможе американець залишитись продуктивним під величезним тиском?
Сама історія «Рівного», команди-дебютанта, яка боротиметься за титул у першому ж суперлігівському сезоні, робить Ілайджу Джойнера природним претендентом на звання MVP чемпіонату Суперліги – навіть у випадку поразки у вирішальній серії. Американський захисник – головна рушійна сила цього успіху на майданчику, що не лише заповнює статистичний протокол навпроти власного прізвища, а й намагається робити своїх партнерів кращими. Це у Джойнера набагато частіше виходило, аніж ні – саме тому, коли на чемпіонство претендують лише два клуби, ми все ще говоримо про «Рівне», а не про «Київ-Баскет» чи ще когось іншого.
Але у грі Ілайджі є певні обмеження – він далеко не найкращий шутер (трохи менше 25% реалізації триочкових у регулярному чемпіонаті, 28% – у двох серіях плей-оф). Частково його посередні цифри пояснюються складністю кидків, що доводиться виконувати американцю: чимала кількість його дальніх спроб – на останніх секундах володінь через руки, коли базова комбінація не пройшла і потрібно щось вигадувати, щоб не повертатись у захист порожніми. Але лише частково – намагаючись врятувати півфінальну серію, головним своїм завданням «Київ-Баскет» зробив змусити Джойнера атакувати з дистанції (бажано – ще й через значно більш габаритного Брентлі Байнума). Якийсь час це навіть приносило результат («бджоли» виграли першу половину другого матчу), аж доки американець не припинив робити те, що йому насправді не дуже зручно, і не назабивав серію складних кидків у проходах.
«Дніпро» – значно більш глибока та габаритна команда, ніж «Київ-Баскет», і здатна створити Ілайджі суттєвіші проблеми. Ключовою людиною у роботі проти американця має стати Роман Бондарчук – 25-річний форвард проводить сезон, що цілком може закріпити за ним статус одного з найкращих захисників-персональників чинної версії Суперліги. Так, у «Рівного» є й інші варіанти як на м’ячі (Тимощук), так і на завершальній стадії атак (Олексій Соловйов проводить шикарний плей-оф з точки зору скорингу – ані «Старий Луцьк», ані «Київ-Баскет» і близько не підійшли до того, щоб його нейтралізувати), але щоб команда Переверзія була конкурентною у фіналі, Джойнер має зіграти проти «Дніпра» свої найкращі матчі у чемпіонаті.
«Дніпро» – точно більш класна, майстерна та досвідчена команда у фіналі. Чим відповідатиме «Рівне»?
Фаворитизм «Дніпра» у Суперлізі нікуди не подівся після емоційних фіналу Кубка та півфінальної серії з «Мавпами». Навпаки, неодноразово знаходячись за крок від фіаско, команда Коваля вже у поточній версії складу отримала великий досвід того, як переламувати ситуацію на майданчику та вирішувати несподівані проблеми, якими б вони не були – фол-трабл стартового плеймейкера, холодна рука головного шутера Закурдаєва чи дуже габаритний лайнап суперника з трьома номінальними бігменами одночасно. Все це «Дніпро» вже бачив і подолав – з пригодами, ризиками, а іноді й справжньою драмою, але важливий тут саме результат.
Цей досвід, доповнений класом чинного MVP Суперліги Конєва та неймовірно стабільного Станіслава Тимофеєнка – не він створював головні хайлайти півфіналу, але провів загалом дуже якісну серію проти «Мавп», маючи 20+9 у середніх цифрах статистики за три поєдинки, – робить «Дніпро» майже непереможним. Не кажучи вже про глибину лави запасних: той-таки Ігор Дубоненко поки що не особливо помітний у плей-оф (у нього п’ять очок в середньому за матч у півфіналі), проте абсолютно ніхто не здивується, якщо в якійсь із зустрічей золотого протистояння він покладе чотири-п’ять дальніх кидків із солідним відсотком. Зрештою, це одна з найсильніших сторін в його грі – чому б не нагадати про неї у вирішальний момент сезону?
Контраргументом «Рівного» може бути лише непередбачуваність. Окрім Джойнера та Соловйова, у команді немає жодної людини, яка б набирала бодай 10 очок в середньому за матч Суперліги – і це трохи ускладнює підготовку захисного геймплану під цього конкретного суперника. Перед фіналом Переверзій шукатиме неочевидні ситуації, де його команда зможе отримати перевагу, і це може бути буквально що завгодно: від файв-аут-п’ятірок з загрозою триочкового кидка з усіх позицій до спроби виграти протистояння на щитах більш габаритними складами («Рівне» загалом – не найсильніша підбираюча команда чемпіонату, і що з цим робити проти «Дніпра» – теж цікаве питання без очевидної відповіді).
Не факт, що якісь ідеї чи домашні заготівки «Рівного» – яке, що важливо, мало більше часу на відновлення та підготовку до фіналу, аніж його суперник, – спрацюють і стануть проблемами для «Дніпра». Проте, на відміну від свого опонента, що є багаторічним контендером у Суперлізі, команда Переверзія має справді історичний шанс – який зобов’язана принаймні спробувати використати. Так, срібні нагороди – це вже дуже потужне досягнення, яке на момент початку сезону ніхто не спрогнозував би. Їх команда отримає у будь-якому випадку, але чому б бодай не спробувати зазіхнути на щось більше завдяки фірмовому для «Рівного» зразка цього чемпіонату керованому хаосу, що дозволив дійти аж до фіналу плей-оф?
Перший матч фінальної серії плей-оф Суперліги буде зіграний 20 квітня у Дніпрі і розпочнеться о 14:00. Пряма трансляція – на ютуб-каналі ФБУ.
Фото: ФБУ
